Володарська РДА

Вибухонебезпечні предмети становлять смертельну загрозу. До них належать:

•   артилерійські снаряди;
•   реактивні й інженерні міни;
•   авіабомби;
•   ручні гранати;
•   детонатори.
• Всі вони містять вибухові речовини і можуть вибухнути від удару, тертя, струсу або інших механічних впливів.

Вибухові речовини, що застосовуються в боєприпасах, являють собою хімічні сполуки різноманітного кольору - від світло-жовтого до темно-коричневого. Навіть після довготривалого перебування , у воді або землі ці речовини не втрачають здатності вибухати, а в деяких випадках, після хімічної взаємодії з металевим корпусом боєприпасів, утворюють новий вид дуже чутливої сполуки.

Вибухонебезпечні предмети, що залишилися невиявленими після Великої Вітчизняної війни, можна знайти у водоймищах, у лісі, у полі, на городі, у руїнах будівель і під час розкопок. Частіше вони виявляються в місцях колишніх бойових дій.

Пожежі – найбільш масові і розповсюджені лиха:вони відбуваються практично в усіх районах нашої країни, особливо влітку в лісах, на торф’яниках, полях, ужитлових будівлях і на промислових підприємствах. Вогонь знищує будівлі і споруди, дерева і тварин, зазнають каліцтв і гинуть люди.
         Причинами виникнення пожеж у природних екосистемах можуть бути - кинутий недопалок або сірник, розведення вогнища і необережне поводження з ним, роботи у лісових районах (утилізація сміття, будівництво і т. д.), випалювання трави на лісових галявинах. У 90% випадків причина виникнення лісових пожеж – людина.
І хоча всі розуміють усю користь того, що дають нам зелені насадження, але чому ж тоді так безжалісно нівечать їх? Щоб виростити лісові насадження, потрібно кілька десятків років. 
         Зараз сезон масового відпочинку людей – канікул та відпусток, коли тисячі людей перемістяться з міст та селищ у зелену зону, що теж посилить пожежну загрозу лісам.
         Аби уникнути подібного, слід пам'ятати, що розкладати вогнища й застосовувати відкритий вогонь у лісі забороняється! За сухої погоди достатньо найменшої іскри, щоб спалахнуло велике полум'я, особливо у хвойному лісі. Забороняється розпалювати багаття на торфовищах, поблизу копиць сіна, скирт соломи. Пожежну небезпеку становлять і старі пні та сушняк. 
         Слід дуже пильно наглядати за дітьми, адже, користуючись свободою, вони можуть підпалити чагарник чи сушняк. Їхні пустощі з вогнем – дуже небезпечні. 

Щодня в Україні фіксуються випадки надзвичайних подій на водоймах. Однак, коли йдеться про десятки потонулих за добу — який ще привід потрібен для людей, аби прислухатися до застережень рятувальників?  Вражаючий показник людської необачності та безвідповідальності... Проте, навіть попри таку моторошну статистику, люди продовжують вирушати до місцевих озер та річок, які часто не пристосовані для купання та, нехтуючи заборонами, і далі наражають себе на небезпеку.         

Особливо прикро, коли внаслідок необережності або неуважності дорослих, на водоймах травмуються або гинуть діти.

Для того, щоб літній відпочинок не був затьмареним надзвичайними подіями, рятувальники завжди наголошують на неухильному дотриманні правил безпечної поведінки біля водойм.

Сумна статистика свідчить про те, що в період літніх канікул, значно збільшується кількість надзвичайних подій за участю дітей шкільного віку. І, на жаль, не всі випадки завершуються порятунком.

Загалом, з початку року на водоймах країни вже загинуло 571 людина, з яких 61 дитина. При цьому врятовано 443 людини, у тому числі 92 дитини.

Тож, аби зменшити сумну статистику загибелі на водних об'єктах країни, фахівці Служби порятунку патрулюють місця відпочинку біля води, а також щодня проводять інформаційно-роз'яснювальну роботу з громадянами щодо дотримання правил безпечної поведінки під час відпочинку. Проте, найбільш дієвим превентивним методом є власна обачність та відповідальність кожного громадянина!