Как лечить бронхиальную астму. Советы как лечить астму. Где лечить бронхиальную астму. Чем лечить горло ребенку. Красное горло чем лечить быстрее. Чем лечить больное горло. Как лечить гнойную ангину. Скажите как лечить гнойную ангину ребенку. Как лечить ангину антибиотиками. Как лечить сухой кашель. У меня сильный кашель как лечить. Как лечить кашель народными средствами. Средства для возбуждения женщин. Быстрое возбуждение женщины. Признаки возбуждения у женщин. Волосы уход в домашних условиях. Быстрый уход за волосами и лицом. Уход за сухими волосами. Боли в спине лечение. Народное лечение спины дома. Лечение спины народными средствами. Лечение пальцев ног. Почему судороги в ногах причины лечение. Лечение ног народными средствами.
Головна
Новини
Новини Володарщини
Інші новини
Виступи. Інтерв’ю. Привітання
Військова служба за контрактом у Збройних Силах України
Центр допомоги учасникам АТО
Склад
Розпорядження
Положення
Юридична допомога учасникам АТО та їх сім’ям
ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ВЛАДИ
Концепція реформування місцевого самоврядування
Обговорення
Інформація
Доступ до публічної інформації
Звернення громадян
Економіка
Інвестиції
Соціально-економічний розвиток
Закупівлі
Оголошення
Громадянське суспільство
Політичні партії
Програма співпраці
Громадські організації
Політично-консультативна рада
Громадська рада
Громадське обговорення
Центр надання адміністративних послуг
Графік роботи
Контакти
Новини
Нормативно-правова база
Перелік послуг
Регуляторна політика
Планування регуляторної діяльності
Оприлюднення проектів регуляторних актів
Відстеження результативності
Здійснення регуляторної діяльності
Державна служба
Е-декларування
Конкурс "Кращий державний службовець"
Запобігання проявам корупції
Житлово-комунальне господарство
Сектор містобудування та архітектури
Реєстр містобудівних умов та обмежень
Фінансове управління
Сфера земельних відносин
Сільське господарство
Управління соціального захисту населення
Цивільний захист та безпека життєдіяльності
Відділ культури
Служба у справах дітей та сім'ї
Молодь і спорт
Освіта
Управління Пенсійного фонду
Керівництво
Структура
Графіки прийому
Зворотній зв'язок
Страхувальникам
Пенсіонерам
Добровільна участь
Новини
Застрахованим особам
Запобігання проявам корупції
Доступ до публічної інформації
Питання-відповідь
ОЧИЩЕННЯ ВЛАДИ
Інформує Казначейство
Податкова служба
Управління юстиції
РАЦС
Юридичні консультації
ДВС
Методичні рекомендації
Державна реєстрація НПА
Володарське бюро правової допомоги
Охорона здоров'я
Моє село - краплиночка на карті
Служба 101. Володарський РС ДСНС
Центр зайнятості
Регіональний сервісний центр МВС
Взаємодія з правоохоронними органами

Авторизація



Лічильник відвідування

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні284
mod_vvisit_counterВчора285
mod_vvisit_counterЦього тижня284
mod_vvisit_counterМинулого тижня2333
mod_vvisit_counterЗа місяць7809
mod_vvisit_counterМинулого місяця11904
mod_vvisit_counterВсього1012659

Online (20 хвилин): 7
Твій IP: 54.92.164.184
,
2018-09-23 22:05
Юридичні консультації
Стягнення аліментів при виїзді платника аліментів за кордон
П'ятниця, 04 березня 2016, 09:07
У разі виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, аліменти стягуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. На сьогоднішній день діє Постанова Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 р. № 1203, якою затверджено «Порядок стягнення аліментів на дитину (дітей) у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання в іноземній державі, з якою не укладено договір про подання правової допомоги». Відповідно до цього нормативно-правового акта у разі виїзду одного з батьків, який є громадянином України, для постійного проживання в іноземній державі, з якою Україна не має договору про подання правової допомоги (далі — постійне проживан¬ня за кордоном), він повинен виконати аліментні зобов’язання з утримання дитини (дітей) до досягнення нею повноліття (далі — аліментні зобов'язання), які оформляються договором між цією особою та одним з батьків, з яким залишається дитина (діти), або її опікуном, піклувальником (далі — одержувач аліментів), або договором про припинення права на аліменти для дитини (дітей) у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Якщо аліментні зобов'язання не були виконані особою, що виїжджає, стягнення аліментів провадиться за рішенням суду. З метою запобігання ухиленню батьків від утримання дітей до їх повноліття шляхом сплати аліментів особа, яка виїжджає для постійного проживання за кордоном, разом із заявою про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон або оформлення відповідної сторінки у паспорті подає до паспортної служби органу внутрішніх справ за місцем постійного проживання в Україні у разі наявності дитини (дітей), що залишається в Україні, договір про виплату аліментів, або нотаріально засвідчену заяву про відсутність у одержувача аліментів вимог щодо стягнення аліментних платежів, або копію рішення суду про виплату аліментів. До моменту одержання паспорта зазначена особа повинна подати до відповідного органу внутрішніх справ за місцем постійного проживання в Україні документ, що підтверджує виконання аліментних зобов'язань, — нотаріально засвідчену заяву про відсутність у одержувачів аліментів вимог щодо стягнення аліментних платежів (якщо така заява не подавалася при поданні заяви про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон) або нотаріально засвідчену копію постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження (якщо стягнення аліментів проводилося за рішенням суду). У разі невиконання аліментних зобов'язань на момент одержання паспорта до особи, що виїжджає для постійного проживання за кордоном, застосовуються обмеження, передбачені законодавством. Особа, що виїхала за межі України для тимчасового перебування і має в Україні неповнолітню дитину (дітей), у разі порушення клопотання про залишення для постійного проживання за кордоном подає до дипломатичного представництва або консульської установи У країни за кордоном такі ж документи, як і при подачі заяви про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон (йшлося вище). У разі наявності неврегульованих аліментних зобов'язань керівник дипломатичного представництва або консульської установи України за кордоном приймає рішення про відмову в задоволенні клопотання до усунення обставин, які цьому перешкоджають. 19 жовтня 2006 року в Україні набрала чинності Конвенція про стягнення аліментів за кордоном, укладена у м. Нью-Йорк 20 червня 1956 року. Міністерством юстиції України видано наказ «Про затвердження Інструкції про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном» від 29 грудня 2006 р. № 121/5. Цей нормативно-правовий акт визначає: – порядок звернення із заявою про стягнення аліментів з відповідача, який проживає за кордоном; – порядок звернення із заявою про визнання і виконання рішення суду України про стягнення аліментів на території іншої держави; – порядок опрацювання заяв, іцо надходять від іноземних заявників, про стягнення аліментів та про визнання і виконання рішення іноземного суду про стягнення аліментів з осіб, які проживають в Україні; – порядок надання міжнародної правової допомоги у зв'язку з розглядом справ на підставі Конвенції; – функції Міністерства юстиції та його територіальних управлінь юстиції при виконанні Конвенції. Ця Інструкція визначає спрощену процедуру стягнення аліментів на дитину або утримання на іншого члена сім'ї згідно з Конвенцією у відносинах з такими державами, які є її сторонами: Австралія, Алжир, Аргентина, Барбадос, Бельгія, Білорусь, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Буркіна-Фасо, Ватикан, Великобританія, Гаїті, Гватемала, Греція, Данія, Еквадор, Естонія, Ізраїль, Ірландія, Іспанія, Італія, Кабо-Верде, Казахстан, Кіпр, Киргизстан, Колумбія, Німеччина, Ліберія, Люксембург, Македонія, Мексика, Молдова, Монако, Марокко, Нігер, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Пакистан, Польща, Португалія, Румунія, Сейшели, Сербія, Словаччина, Словенія, Суринам, Туніс, Туреччина, Уругвай, Угорщина, Філіппіни, Фінляндія, Франція, Хорватія, Центральноафриканська Республіка, Чехія, Чилі, Швейцарія, Швеція, Шрі-Ланка (далі — Договірні Сторони). У разі, коли між Україною та будь-якою з договірних сторін цієї Конвенції діє інший міжнародний договір, що регулює питання визнання і виконання судових рішень, виконання доручень про вручення документів або отримання доказів за кордоном, можуть застосовуватись положення відповідного міжнародного договору. Усі звернення про стягнення аліментів на дитину або утримання на іншого члена сім'ї та інші документи на виконання Конвенції в Україні надсилаються для передачі за кордон або з-за кордону через Міністерство юстиції України. Якщо позивач проживає на території України, звернення про стягнення аліментів на дитину або утримання на іншого члена сім'ї можуть направлятися до Міністерства юстиції через головні управління юстиції Мін'юсту в Автономній Республіці Крим, в областях, м. Києві та Севастополі (далі — територіальні управлінняюстиції).
 
Роз’яснення щодо дій громадян при перейменуванні вулиці
Вівторок, 09 лютого 2016, 11:10
Законодавством не передбачено внесення змін до правовстановлюючих документів (свідоцтва про право власності, свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, договору міни, договору дарування, тощо) у зв’язку з перейменуванням вулиць, на яких знаходиться об’єкт нерухомого майна, а тому вони є чинними та не потребують заміни чи отримання нового правовстановлюючого документа. В той же час, з власної ініціативи або у разі необхідності (продаж, дарування, тощо) власник майна (в тому числі земельної ділянки), відносно якого відбулись зміни у назві вулиці (проспекту, провулку тощо), відповідно до законодавства має право самостійно (або уповноважити на це іншу особу за довіреністю) звернутись до органу державної реєстрації правна нерухоме майно з заявою про внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв'язку із зміною назви чи перейменування вулиці (проспекту, провулку тощо) відповідно до рішення ради. У разі необхідності здійснення нотаріальних дій з нерухомістю (продаж, успадкування, дарування тощо) у виконавчому комітеті відповідної ради можна отримати довідку про перейменування вулиці. На підставі правовстановлюючих документів зі старою назвою вулиці і довідки нотаріус видає новий правовстановлюючий документ з новою назвою вулиці. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» у разі зміни адреси житла в межах адміністративно-територіальної одиниці особа або її законний представник повинні письмово повідомити про це орган реєстрації місця проживання протягом десяти днів. Органом реєстрації є територіальні підрозділи Державної міграційної служби України. На підставі поданих особою або її законним представником відомостей працівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України в той самий день вносить необхідні зміни до паспортного документа та протягом семи днів до реєстраційного обліку. Перереєстрація також може проходити під час заміни паспорта, оновлення фотокарток, зміні прізвища тощо, тобто коли у людини виникає потреба. Принагідно інформуємо, що відповідно до підпункту 7) пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», проголосованого на засіданні Верховної Ради України 09.04.2015, реєстраційний збір не справляється за проведення державної реєстрації змін, що вносяться до установчих документів юридичних осіб, пов’язаних із прийняттям Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», а також зміни місцезнаходження юридичної особи, місця проживання фізичної особи у зв’язку із зміною назви (перейменуванням) скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об’єктів топоніміки населених пунктів.».
 
Порядок звернення за наданням безоплатної вторинної правової допомоги
Вівторок, 26 січня 2016, 15:18
Безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру. Суб'єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є: 1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. Звернення про надання одного з видів правових послуг подаються особами, які досягли повноліття, до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або до територіального органу юстиції за місцем фактичного проживання таких осіб незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи. Звернення про надання одного з видів правових послуг, що стосуються дітей, подаються їх законними представниками за місцем фактичного проживання дитини або її законних представників незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи. Звернення про надання одного з видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону, що стосуються осіб, визнаних судом недієздатними, або дієздатність яких обмежена судом, подаються їх опікунами або піклувальниками за місцем фактичного проживання таких осіб або їх опікунів чи піклувальників незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи. Разом із зверненням про надання безоплатної вторинної правової допомоги особа або законний представник особи повинні при собі мати копії та оригінали наступних документів: - паспорт; - реєстраційний номер облікової картки платника податків; - пенсійне посвідчення або посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги (за наявності); - довідка про склад сім’ї; - довідка про доходи кожного члена сім’ї; - довідка про отримання соціальної допомоги (за наявності).
 
Допомога переселенцям в Україні
Понеділок, 25 січня 2016, 11:48
Допомога переселенцям в Україні – це комплекс заходів, що вживаються державою Україна, іншими державами, позаурядовими організаціями й волонтерами спрямовані на надання допомоги вимушеним переселенцям з АТО, Донбасу й АР Крим. Хто такі переселенці? Переселенці – це люди, які були змушені втекти з їхнього рідного регіону й не здатні туди повернутися, тому що це небезпечно для їхнього життя. Керування верховного комісаріату ООН у справах біженців повідомляє, що у світі майже 10,5 мільйонів вимушених переселенців. В Україні зареєстроване близько 50 тисяч переселенців, яким необхідна допомога. Це переселенці з АР Крим, Донецької й Луганської областей України. Куди звертатися переселенцям за допомогою. Позаурядові організації допомоги переселенцям з Донбасу, Криму, АТО:  Координаційний центр допомоги переселенцям у місті Київ – 096-09-09-103;  Штаб Майдана в місті Вінниця - (0432) 69-36-00, 063-409-62-75;  Психологічна служба Майдана в Києві – 096-730-01-00;  Координаційний центр допомоги переселенцям у місті Львів - 067-868-73-87;  Правові приймальні Криму – 050-251-70-17, 050-055-67-73;  Суспільство вільних людей – 063-241-52-13. Питання соціального забезпечення, розселення, працевлаштування переселенців:  Телефонна лінія при Кабінеті Міністрів України - 0 800 507 309;  Координаційний штаб - (044) 247 32 92, (044) 247 30 02 (місто Київ, вулиця Гончара, 55-А);  Оперативний штаб, тел. - 101;  Міграційна служба України - (044) 278 50 30;  Центр Паспортний сервіс - (044) 392 01 94;  Служба зайнятості - 0 800 50 50 60;  Сайт допомоги для переселенців - vpo.gov.ua.
 
Вимоги до звернень громадян та терміни їх розгляду
Понеділок, 25 січня 2016, 10:47
Утвердження і забезпечення прав та свобод людини є головним обов’язком держави. Це передбачено статтею 3 Конституції України, тому права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення громадян є одним із засобів захисту їх прав та законних інтересів. Вказане право закріплено основним законом держави. У статті 40 Конституції України зазначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і надати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Загальні засади реалізації права громадян на звернення визначено Законом України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року № 393/96 (далі – Закон). У цьому Законі надано чіткі визначення термінів «звернення», «пропозиції», «заяви», «скарги» громадян, встановлено вимоги до звернень, порядок їх розгляду, а також відповідальність за його порушення. Слід зазначити, що звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто або через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства. Звернення може бути подано як окремо особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне). Стаття 5 Закону встановлює вимоги до звернення. Звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених питань. У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Також письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніше як через десять днів від дня його надходження. Відповідно до статті 6 Закону громадяни мають право звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування українською чи іншою мовою, прийнятною для сторін. Варто зауважити, що письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, згідно зі статтею 8 Закону визнається анонімним і розгляду не підлягає. Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними. Крім того, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об’єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п’яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. Відповідно до статті 20 Закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку. Слід зазначити, що органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, посадові особи розглядають звернення громадян без стягнення за це плати. Нормативно неврегульованим залишається на сьогодні статус електронних листів-звернень, надісланих електронною поштою, зокрема тих, що не містять електронного підпису. Підсумовуючи викладене, необхідно відмітити, що право громадян звертатися особисто, а також направляти індивідуальні чи колективні звертання в державні органи й органи місцевого самоврядування є одним з найважливіших засобів прояву суспільно-політичної активності громадян, зацікавленості їх у суспільних справах, а також захисту ними своїх прав.
 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>

Сторінка 5 з 12