Головна
Новини
Новини Володарщини
Інші новини
Виступи. Інтерв’ю. Привітання
Військова служба за контрактом у Збройних Силах України
Центр допомоги учасникам АТО
Склад
Розпорядження
Положення
Юридична допомога учасникам АТО та їх сім’ям
ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ВЛАДИ
Концепція реформування місцевого самоврядування
Обговорення
Інформація
Доступ до публічної інформації
Звернення громадян
Економіка
Інвестиції
Соціально-економічний розвиток
Закупівлі
Оголошення
Громадянське суспільство
Політичні партії
Програма співпраці
Громадські організації
Політично-консультативна рада
Громадська рада
Громадське обговорення
Центр надання адміністративних послуг
Графік роботи
Контакти
Новини
Нормативно-правова база
Перелік послуг
Регуляторна політика
Планування регуляторної діяльності
Оприлюднення проектів регуляторних актів
Відстеження результативності
Здійснення регуляторної діяльності
Державна служба
Е-декларування
Конкурс "Кращий державний службовець"
Відділ державної реєстрації інформує
Запобігання проявам корупції
Житлово-комунальне господарство
Сектор містобудування та архітектури
Реєстр містобудівних умов та обмежень
Фінансове управління
Сфера земельних відносин
Сільське господарство
Управління соціального захисту населення
Цивільний захист та безпека життєдіяльності
Відділ культури
Служба у справах дітей та сім'ї
Молодь і спорт
Освіта
Управління Пенсійного фонду
Керівництво
Структура
Графіки прийому
Зворотній зв'язок
Страхувальникам
Пенсіонерам
Добровільна участь
Новини
Застрахованим особам
Запобігання проявам корупції
Доступ до публічної інформації
Питання-відповідь
ОЧИЩЕННЯ ВЛАДИ
Інформує Казначейство
Податкова служба
Управління юстиції
РАЦС
Юридичні консультації
ДВС
Методичні рекомендації
Державна реєстрація НПА
Володарське бюро правової допомоги
Охорона здоров'я
Моє село - краплиночка на карті
Служба 101. Володарський РС ДСНС
Центр зайнятості
Регіональний сервісний центр МВС
Взаємодія з правоохоронними органами

Авторизація



Лічильник відвідування

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні250
mod_vvisit_counterВчора398
mod_vvisit_counterЦього тижня250
mod_vvisit_counterМинулого тижня2503
mod_vvisit_counterЗа місяць5375
mod_vvisit_counterМинулого місяця10967
mod_vvisit_counterВсього1020739

Online (20 хвилин): 56
Твій IP: 54.92.160.119
,
2018-10-15 10:26
25 листопада Україна вшанує жертв Голодомору
Четвер, 23 листопада 2017, 11:58
Bo zberigali vlasnu identichnist25 листопада Україна вшанує жертв Голодомору
Голодомор — помста за свободу. Історики пояснюють: Сталін організував геноцид, щоб покарати українців за незалежність 1917-1921 років.
25 листопада українці та світ, як і щороку, вшанують пам’ять убитих Голодомором 1932-33 років. Жалобні заходи традиційно відбуваються також у 32 країнах світу.
Національні пам’ятні заходи до 84 роковин геноциду пройдуть під гаслом “Голодомор — помста за свободу, помста за революцію”.
Як відомо, у 1917-1921 українці відродили власну державність. Українська Революція не лише повернула нашу батьківщину на мапу світу. Нова держава задекларувала демократичний лад та дотримання основних прав і свобод людини. З перших днів Українська Народна Республіка протистояла російській інформаційній та військовій агресії. Втім війна більшовиків проти України не завершилася із падінням державності.
Вже через десятиліття більшовики завдадуть остаточного, на їх думку, удару по окупованій Україні. В Інституті національної пам’яті пояснюють: насильницьке вилучення продовольства, блокада сіл та цілих районів, заборона виїзду за межі охопленої голодом України, репресії  — все це мало знищити українське прагнення незалежності й самих українців.
“Голодомор — це помста за свободу. Українців карали смертю за здобуту незалежність від імперій. Геноцид знищив ключові свободи: мільйони позбавлені життя, в країну повернено рабство — селянам обмежили пересування і відібрали паспорти, колгоспи застосовували примусову працю, люди не могли сподіватися на недоторканість житла, не мали свободи релігії, їх обмежили в культурних правах. Але режим не зумів досягнути головного – Україну не зламали. І свою незалежність ми змогли підтвердити вже 1991 року”, — говорить Володимир В’ятрович історик, Голова Українського інституту національної пам’яті.
Всесвітньовідома історик, лауреатка Пулітцерівської премії Енн Еплбаум, яка перебуває з візитом у Києві, зокрема з нагоди виходу її нової книги «Червоний голод: Війна Сталіна проти України», відзначила під час виступу на Благодійному вечорі Києво-Могилянської академії: “Історія Голодомору — це трагедія, але історія України — не трагедія. Незважаючи на мільйони вбитих під час війни Сталіна проти України, ваша країна є на мапі світу”.
Національні пам’ятні заходи розпочнуться у Києві о 14:30 біля Меморіалу жертв Голодомору.
О 16:00 – загальнонаціональна хвилина мовчання, під час якої мільйони українці запалюватимуть свічки біля Меморіалів Голодомору та на підвіконнях осель.
Нагадаємо, що в день пам’яті жертв Голодомору українські телеканали та радіо мовлять у режимі жалоби. Звертаємося до усіх медіа вшанувати пам’ять мільйонів убитих під час геноциду, розмістивши в цей день в ефірі та на перших шпальтах знак пам’яті Голодомору або свічку.
Довідково
Голодомор – злочин геноциду проти Українського народу, результат спеціально організованого комуністичним керівництвом штучного голоду у 1932-1933 роках, що спричинив загибель мільйонів людей.
Визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом Українського народу законодавчо закріплено Законом України “Про Голодомор 1932-1933 років в Україні”.
Голодомор залишається історичною темою, що демонструє найбільший консенсус українців в оцінці минулого. За цьогорічною соціологією, 77% вважає його геноцидом.
Український інститут національної пам’яті
 
Історична довідка про Голодомор

1932-1933 років

Українська демократична революція, що розпочалася у березні 1917 року, стала переломним моментом вітчизняної історії. В процесі цієї революції сформувалася ідея державної незалежності, яка визначила подальший розвиток українського народу. Революція значно прискорила становлення української політичної нації, формування культурної еліти та економічно незалежне і національно свідоме селянство.

Але після Жовтневого перевороту (у радянській історіографії – Велика жовтнева соціалістична революція) за 1917-1921 роки на більшій частині території колишньої Російської імперії владу захопили комуністи. Вони окупували і знищили демократичну Українську Народну Республіку, проголошену в 1917 році.

Через затяту боротьбу українців комуністичний режим для зміцнення становища в Україні змушений був піти на створення у 1919-1920 роках квазідержави – УСРР зі столицею у Харкові та певні поступки українському національному рухові.

У 1920-х роках в Україні відбувався культурний ренесанс європейського зразка. Під гаслом «Геть від Москви!» формувалися самобутні, відмінні від російських, культурні традиції, орієнтовані на Європу. Створювалася національна система освіти, обґрунтовувалася економічна концепція України як автономного економічного організму. Проте до кінця 1920-х років у СРСР ствердився тоталітарний комуністичний режим із суворою суспільною ієрархією. Будь-який прояв незгоди або нонконформізму (як індивідуального, так і малих або великих груп людей за професійною, національною, релігійною, партійною ознаками) негайно жорстоко придушувався і карався.

Форсована індустріалізація та суцільна колективізація кінця 1920-х призвели до невдоволення людей у різних регіонах СРСР. Найактивніше спротив чинила Україна, яка мала досвід власної державності у попередній період. Центром опору більшовицькій політиці стало українське село.

У 1930-му в Україні відбулося понад 4 тисячі масових виступів, в яких взяли участь, за оцінками дослідників, 1,2 мільйона осіб. Протести були стихійними та розрізненими, добре озброєні і підготовлені війська порівняно швидко придушували їх. Але опір все одно змусив комуністів призупинити колективізацію.

І в 1932, і в 1933 роках у різних куточках України режим змушений був придушувати масові виступи – «волинки» – які ставали відчайдушними спробами доведених до межі голоду українських селян не стільки відстояти права, як просто вижити. За перші 7 місяців 1932 року органи ҐПУ (главное политическое управление) зафіксували в УСРР 930 масових протестів (виступів), що становило понад 56% усіх анти владних виступів в СРСР за цей час.

У першій половині 1932-го в Україні з колгоспів вийшли десятки тисяч селянських господарств, які прагнули відновлення економічної свободи. Незважаючи на тиск партійних і державних органів, майже 500 сільських рад ризикували відмовлятися від нереальних планів хлібозаготівель.

Цей стихійний спротив окупаційна влада назвала підготовкою антикомуністичного повстання, яке начебто мало вибухнути навесні 1933-го і використала як виправдання вбивства голодом.

Головна ж причина вчинення злочину Голодомору полягала у тому, що українська нація, друга за чисельністю в СРСР, мала величезний культурно-історичний спадок, власні славетні традиції державотворення, досвід національно-визвольної боротьби. Україна стояла на заваді створення тоталітарної комуністичної імперії. Широкі кола інтелектуалів та економічно самостійне селянство не сприймали політики комуністичного керівництва. Тому режим поставив за мету знищити українців як політичну націю, котра рано чи пізно могла поставити питання про створення незалежної держави. для досягнення цієї мети був обраний жахливий інструмент – вбивство голодом.

Голодомор був спеціально спланованою і ретельно замаскованою каральною операцією.

Внаслідок умисного створення умов, несумісних із життям, за менш ніж календарний рік (зима 1932 – літо 1933) в Україні загинули мільйони людей. На жаль, страшні обставини злочину та свідома заборона ведення статистики смертності унеможливлюють встановлення точної кількості й вичерпного поіменного списку жертв.

Перші підрахунки загиблих з’явилися ще у 1933-му. Вже тоді називали цифри: 7 і навіть 9 мільйонів померлих від штучно організованого голоду. Оцінки сучасних дослідників також значно різняться – від 1,8 до 7 і навіть 10 мільйонів жертв. Від 2007 року підрахунком утрат України у Голодоморі 1932-1933 років займається Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України імені М. Птухи. За висновками фахівців Інституту, через Голодомор в УСРР загинуло 3 мільйони 941 тисяча осіб. Непрямі втрати (дефіцит народжуваності) дорівнюють 600 тисяч осіб. Ці цифри ввійшли до матеріалів кримінальної справи за фактом вчинення геноциду в Україні 1932-1933 років.

Учені Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України імені М. Птухи створили для Гарвардського університету карту втрат УСРР у Голодоморі. За даними науковців, найбільше постраждали лісостепові регіони України із давніми козацькими традиціями та потужним національним рухом під час Української революції 1917-1921 років – Полтавщина, Черкащина, Кіровоградщина, Київщина, Поділля. У цих регіонах в окремих районах упродовж 1933 року вимерло понад половину населення.

Голод став зброєю масового біологічного знищення українців. Він на довгі десятиліття порушив природний та політичний розвиток українців як спільноти, призвів до морально-психологічних змін у свідомості нації, наслідки цієї катастрофи відчуваємо і понині.

Коротка історична довідка підготовлена Українським інститутом національної пам’яті